Хрещення Русі українцям подають як визначну подію, хоча воно освячувалося кров’ю і залізом, були знищені тисячі й тисячі наших предків незгодних із чужовір’ям, яке змінювало не тільки віру, воно змінювало правила життя, які були виплекані за тисячі років, ментальність і відношення до оточуючого світу.
Трагізм всього того, що нині величають хрещенням, полягає в тому, що була знищена Пам’ять про величну в кілька тисяч років історію держави, свідками якої є Змієві вали, тисячі так званих майданів, давніх обсерваторій, які розкидані на території сучасної Україні, а також десятки давніх трипільських городищ із величними храмами.
Знищили традиції і зв’язок поколінь, так само як намагалися це зробити комуністи в 1917 році.
Незгодні з хрещенням тікали у віддалені місця, організовувалися в таємні військові ордени, різного виду Січі, де зберігалися давні традиції і звичаї.
Козаки-січовики прийняли хрещення тільки в 16-му столітті, після чого спилися і практично відразу (за історичними мірками) була знищена Січ, у 1775 році.
Але й туди, з часом, добралася церква, яка своїми догмами зв’язувала волю до боротьби проти своїх ворогів, називаючи їх єдинокровними братами. Саме церква застосувала давнє правило «Поділяй і володарюй», розділивши українців на православних і католиків, таким чином послабивши їхню волю до об’єднання і спротиву.
Про знищення української Атлантиди!
Пам’ять про велику Арійську імперію Русів нищилась починаючи з байстрюка Володимира.
Але найбільших системних руйнувань було завдано давніми ворогами Русів - готами- німцями, які захопивши владу в Московії на прикінці XVII ст., почали системно нищити все, що стосувалося історії Руси – України. Це часи Петра І та Катерини ІІ.
У 1718 році за таємним наказом Петра I було спалено архіви та книгозбірню Києво-Печерського монастиря, яким було понад 700 років, почалися заборони української мови. Катерина II викликала цілий десант «спеців» із Німеччини і своїм Указом від 4 грудня 1783 року створила «Комиссию для составления записок о древней истории, преимущественно России» під наглядом графа Шувалова.
Керівником комісії було призначено німця Герарда Фрідріха Міллера. В комісію також ввійшли німці Байєр і Шльоцер. (Як німець покаже та до того й історію нашу нам розкаже. Т. Шевченко).
По всій Московській імперії було розіслано гонців для «изъятия исторических материалов, касающихся татаро-монгольского прошлого Московии (1238 – 1598)».
Сам же Міллер мав рішучий вплив на «сочиняемую Российскую историю». Комісія графа Шувалова повністю сфальшувала не тільки історію Московії, але й Київської Руси. Остаточний варіант «Истории России» правила сама Катерина II. У 1792 році «Екатерининская история» була видана. З того часу вносити якісь правки в офіційно затверджену історію категорично заборонялося.
У тому ж 1783 році Росія під час Російсько-турецької війни завоювала Крим, де ще зберігалося безліч свідчень Античної України: величні Храми і палаци.
Як писав у своїй книзі «Travels in Russia» свідок подій у Криму англійський професор Е. Кларк: «У Криму ще у XVIII ст. стояли величні неперевершеної краси мармурові храми з прекрасними колонами. Завоювавши 1783 року Крим Московщина зруйнувала ті храми. Мармуровими плитами вистеляла дороги і будувала казарми».
Е. Кларк даремно благав князя (!) Г. Долгорукого не нищити, а продати Європі за великі гроші. Та все було даремно. Е. Кларк запитує у своїй книзі: «А що ж зробили би ті дикуни, якби вони – не дай Боже –захопили б Атени чи Рим?». Але благати було марно, бо Катерина із своєю німецькою комісією проводила «зачистку» Криму від «хохлов», від їхньої тисячолітньої величі: «Никогда, ничего не было, а было Дикое поле». Те, що не знищили, було вкрадене і вивезено до Петербурга та Москви, де і зберігається в музеях.
Так була знищена і захована Українська Атлантида, знищено кілька тисячолітню нашу величну Славу та Історію, знищено Пам’ять про наших героїчних предків.
Пам’ятайте яких батьків ви діти!